Блоги

«Чат-бот вбив усіх медсестер! Медична реформа дає криваві плоди!» — подробиці, що шокують, повідомив СЕО Bot New World Микола Петренко», — традиційний клікбейтний заголовок, який не залишить новину не відкритою, чи не так? Чи хотів такої слави умовний Микола Петренко (всі персонажі вигадані, а збіги — випадкові), коли писав зранку про успіхи запровадження чат-ботів в районній поліклініці? Навряд чи. Але як відгукнеться слово сказане для підписників, коли його беруть одні профільні ЗМІ, а вже інші, ласі до сенсацій, докручують йому емоційних барв і далі воно (слово) вже живе своїм окремим життям?

Вайб-кодинг може стати прискорювачем розробника, але не заміною йому. Що досвідченіший розробник, то помітніший ефект. Методика приносить найбільшу користь там, де важливі швидкість, експерименти та зниження рутини, а якість страхується звичними практиками.

Маркетинг завжди був для мене про більше, ніж про рекламу чи бренд. Я стартував у SharksCode з позиції маркетолога, і ось вже кілька років  маркетинговий бекграунд слугує мені ключем до ефективного управління. Він допомагає не лише розуміти клієнтів, а й будувати системи, що працюють для всього бізнесу.

Освітні технології стрімко змінюють підходи до навчання в усьому світі. Глобальний ринок EdTech невпинно зростає: прогнозують, що до 2026 року його обсяги перевищать $450 млрд. 

Пандемія COVID-19 прискорила цифровізацію освіти, а зараз і війна в Україні змушує шукати нові рішення для безперервного навчання онлайн. За даними досліджень, працівники у 2023 році витрачали на підвищення кваліфікації в 5,6 раза (на 461%) більше часу, ніж у 2022-му — тобто попит на нові знання вибухово зростає. 

Великі EdTech-компанії вже охоплюють мільярди людей: 150 найвпливовіших компаній у сфері цифрового навчання сукупно обслуговують близько 3 млрд учнів та генерують понад $23 млрд річного доходу. 

Щоб українська освіта йшла в ногу з часом, варто стежити за ключовими світовими тенденціями, багато з яких лише починають з’являтися у нас. Нижче — десять глобальних EdTech-трендів, що мають перспективи впровадження в Україні найближчим часом.

За роки роботи з YouTube-каналами й допомоги сотням клієнтів у їхньому просуванні, я помітив одну закономірність: більшість початківців роблять одні й ті ж помилки. Вони публікують випадкові відео без чіткої стратегії, постійно змінюють теми в пошуках «того самого» контенту й вірять, що дороге обладнання автоматично забезпечить успіх каналу.

Ці помилки коштують місяців, а іноді й років втраченого часу. Ми в компанії 4Limes щодня бачимо, як можна уникнути цих пасток та з самого початку будувати канал стратегічно. У цій статті я поділюся вісьмома ключовими принципами, які кардинально змінять підхід до створення каналу та допоможуть досягти результатів швидше. 

Гучний хайп чи реальний інструмент? Досвід впровадження, який коштував клієнту $900 за один вечір.

У сучасному eCommerce персоналізація вже не є додатковою опцією — вона стає основним драйвером зростання. Саме тому все більше компаній впроваджують технологію товарних рекомендацій. Вони допомагають вирішити одразу декілька важливих задач: підвищити конверсію сайту, збільшити середній чек і ефективніше використовувати маркетинговий бюджет. Дослідження McKinsey показує, що персоналізація дозволяє бізнесу скоротити витрати на залучення клієнтів до 50%, підняти дохід на 5–15% і збільшити ROI на 10–30%. За даними Barilliance, до 31% доходу інтернет-магазинів формується саме завдяки блокам рекомендацій.

Мене звуть Влад Чухрай, я проєктний менеджер fintech-компанії bill_line, і сумніваюся, що скажу вам щось нове, але головна мета кожного бізнесу —  це заробляти більше. З цієї загальної core-мети вже починаються конкретні цілі. У випадку з ecommerce важливою метою буде підтримка максимального рівня конверсії та мінімального дропу кошиків. Цю мету повністю розділяють усі без винятку фінтех-компанії. Їхня мета — щоб якомога більше платежів (бажано всі) пройшли найбільш надійним та швидким шляхом. Розбудова цих шляхів — це і є payment routing.

Задачі у стилі LeetCode колись здавалися ефективними. Але у 2025 році вони стають дедалі менш корисними. AI-інструменти та готові бібліотеки роблять заучування алгоритмів непотрібним. Справжнє значення має те, як інженери мислять, проєктують та співпрацюють.

Ми всі зараз змагаємось не лише за ресурси, а й за час. Кожен день, коли оборонна індустрія не має достатньо людей, рішень і скоординованих процесів — це день, коли ворог може адаптуватись швидше.

Miltech — одна з ключових точок росту української стійкості та переваги. Але саме тут кадрова проблема виявляється найгостріше. Бракує не лише розробників чи інженерів. Бракує людей, які можуть поєднати військовий досвід із технічним баченням. Бракує систем для їхньої підготовки, пошуку, адаптації. 

YouTube продовжує домінувати в сфері цифрової освіти. Маючи понад 2,7 мільярда активних користувачів щомісяця, платформа залишається найпотужнішим інструментом для досягнення аудиторії самостійного навчання.

Фасилітація не народилась у корпоративних переговорках — усе починалося з групової динаміки, педагогіки, терапії й активізму. Але саме бізнес швидко зрозумів, що коли люди говорять та чують одне одного, спільні справи йдуть краще. Там фасилітацію оформили в чіткі ролі, таймінги й діаграми. Звідти вона повернулась у ширші контексти: як-от залучення громадян до ухвалення рішень, міське планування, публічну політику — і вже давно працює не лише для зростання продуктивності, а й для зростання взаєморозуміння.

Працюючи рекрутером, я щодня спілкуюся з десятками кандидатів. Ми говоримо про їхній досвід, кар’єрні очікування, професійну мотивацію. Я добре знаю, наскільки бентежним буває кожен етап відбору: від першого дзвінка до фінального інтерв’ю. Для кандидата це завжди інвестиція часу, енергії й навіть емоцій. На жаль, на ринку досі є практика «мовчання після інтерв’ю». Кандидат чекає, але не отримує жодної відповіді. Це залишає його у стані повної невизначеності, створює відчуття марності витрачених зусиль і підриває довіру до компанії.

Тема штучного інтелекту хвилює уми вже не перший рік. Стрімкий прорив у розробці нейромереж, штучного інтелекту та машинного навчання за останні кілька років призвів до появи кардинально протилежних поглядів на перспективи штучного інтелекту не лише серед пересічних людей, а й у самому технологічному середовищі.

Чи траплялося з вами таке, що уважно працюєте над завданням, перевіряєте кожну дрібницю — і, нарешті, з полегшенням та гордістю передаєте результат. А у відповідь чуєте знайоме «Усе добре, але є кілька зауважень».

Йдеться не про пасивно-агресивні коментарі з підтекстом, а про цілком здорову, конструктивну критику. Та навіть вона здатна за лічені секунди викликати цілий спектр емоцій — від роздратування й образи до злості.

Згідно зі звітом IBM, у 2024 році середня глобальна вартість витоку даних досягла $4,88 млн, що на 10 % більше, ніж у 2023 році — це найсуттєвіший річний стрибок із часів пандемії.

Для бізнесу витік даних — це не лише тимчасові збої. Це зупинена робота, зруйнована репутація й навіть загроза національній безпеці. Тому запитання «Чи ваше ПЗ — безпечне?» має звучати і для керівника невеликого підприємства, і для топменеджера міжнародної компанії.

Коли ти працюєш DevOps-інженером в Україні вже понад 15 років, то бачив, як усе починалося, як з’являються нові інструменти, а старі відходять в минуле. 

Як наймати, коли новини про скорочення з’являються частіше, ніж нові вакансії? У 2025-му все більше CEO пояснюють оптимізацію саме впливом AI, а дослідження Business Insider оцінює, що 41% компаній готуються до скорочень через штучний інтелект. Для мене кожна така новина — не привід панікувати, а сигнал переглянути підхід і зрозуміти, як AI змінює tech-індустрію й мотивує спеціалістів оновлювати навички та переосмислювати кар’єрні траєкторії.

Український бізнес сьогодні живе у світі, де штучний інтелект та автоматизація стали головними buzzword’ами. Курси «як заробити на AI» з’являються швидше, ніж нові плагіни для ChatGPT, а instagram і TikTok заповнені обіцянками: «Стань автоматизатором за 21 день», «Заробляй $3000 вже завтра». (активне посилання на приклад)

Цифровізація принесла із собою неймовірні зміни. Вони стосуються не лише тих чи інших професійних сфер, наприклад, банкінгу, а й взагалі — нашого уявлення про навчання, розвиток, ухвалення рішень, навіть майбутнє. І якщо ми маємо на увазі Україну, то слід говорити про майбутнє на перетині технологій і освіти.